У Верховній Раді зареєстрували проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів (№ 9095 від 13.03.2023 р.).

Проектом пропонується, зокрема:

1) у КпАП збільшити суми адміністративних стягнень (штрафів) за деякі правопорушення

2) встановити кримінальну відповідальність за надання виробниками або особами, які здійснюють підприємницьку діяльність у сферах торгівлі та громадського харчування, недостовірної інформації про продукцію, вживання якої заподіяло шкоду здоров'ю споживачів або призвело до загибелі людей чи інших тяжких наслідків (доповнення ККУ статтею 184-1 «Порушення прав споживачів»). За це пропонують карати штрафом від 51 тис. грн до 136 тис. грн з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Якщо ж це призвело до загибелі людей чи інших тяжких наслідків, то покаранням буде позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Окрім того, в Прикінцевих положеннях законопроекту пропонується:

1) внести зміни до статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якими підвищити розмір адміністративних стягнень, які застосовуються до суб'єктів господарювання у сфері торговельного та інших видів обслуговування у разі певних порушень законодавства про захист прав споживачів;

2) внести зміни до статті 2 Закону № 877, якими надати повноваження Держпродспоживслужбі здійснювати позапланові перевірки без отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

За матеріалами інтернет видання  LIGA ZAKON 

Служба у справах дітей інформує, що Нацсоцслужба за підтримки проєкту Уряду Канади «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) з 24лютого 2022 року здійснює моніторинг переміщення (евакуації) дітей, які перебувають у закладах освіти, охор

На сьогодні програма «Доступні ліки» охоплює 405 препаратів та ще 72 препарати інсуліну та 9 комбінованих лікарських засобів.

Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) на землю – мінімум податків, який має сплатити агровиробник до бюджету з одного гектару землі. Воно являє собою різницю між загальною сумою сплачених визначених податків та 4% нормативно-грошової оцінки землі (з 2024 року – 5% НГО). За поточний рік розрахунок сплата МПЗ відбудеться у 2023 році після здачі усіх річних декларацій та вирахування відповідної різниці.

Мінімальне податкове зобов’язання сплачують власники паїв, або легальні (не тіньові) орендарі землі.

Від сплати  МПЗ звільнені власники/орендарі землі:

• земельних ділянок, що використовуються дачними та садівничими кооперативами;
• земель запасу
• невитребуваних земельних паїв
• паїв у Чорнобильській зоні
• земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів
• ділянки, де ведуться (велися) бойові дії, тимчасово окуповані території, забруднені вибухонебезпечними предметами, або там наявні фортифікаційні споруди.

У рахунок сплати МПЗ включаються такі сплачені податки, збори, платежі та витрати:

• податок на прибуток або єдиний податок
• ПДФО та ВЗ з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб)
• ПДФО та ВЗ з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок с/г призначення
• ПДФО і ВЗ з доходів від продажу власної сільгосппродукції (для фізичних осіб)
• рентна плата за спеціальне використання води
• земельний податок за земельні ділянки, віднесені до с/г угідь
• 20% витрат на сплату орендної плати за землі віднесені до с/г угідь, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності