Чи відчували ви колись, як “хвиля” немов накриває вас: руки починають тремтіти, серцебиття пришвидшується, ви починаєте пітніти й часто дихати, вас нудить, в голові паморочиться. І єдина думка, що червоною лампочкою “блимає” в голові: Хоч би не померти! Будь-хто, де завгодно і будь-коли може зіткнутися з нападом паніки.
Ознаки та симптоми нападу паніки розвиваються стрімко, і досягають свого піку протягом 10 хвилин. Головне, що треба пам’ятати і чим себе заспокоювати: напад паніки триває НЕ більше 30 хвилин. Цей жах минеться!
Більшість симптомів панічного нападу - фізичні. Людині може здаватися, ніби це серцевий напад і є загроза смерті. Проте причини панічних атак часто лежать у площині психологічних факторів: як от надмірна тривожність, стрес, травмуюча подія тощо. Тож, фактично тіло - здорове, а от психіка “не справляється” і намагається “прожити” свій стан через фізичні прояви.
Звісно, не варто нехтувати власним здоров’ям і звернутися по допомогу до фахівця - ніколи не завадить!
 Тим не менш, якщо ви підозрюєте у себе панічні напади, ви можете вже зараз практикувати методи самодопомоги (описані на картинці).
Розшифрую тільки R.A.I.N. метод. Назва цього методу усвідомленості походить від акроніму і розшифровується:
R. - Recognize - Визнати.
A. - Accept - Прийняти.
I. - Investigate - Дослідити.
N. - Not-identify - Не ідентифікувати себе всього зі своїм станом.
Уявімо, що ми знаходимося в моменті панічної атаки, і спробуймо скористатися R.A.I.N. методом.
Визнання: “Ой, здається, це панічна атака.” Поспостерігайте за своїми відчуттями в тілі та думками: “так, у мене тремтять руки і серце вискакує з грудей”. Не давайте негативних оцінок своєму стану.
Прийняття: Прийміть те, що з вами відбувається і не тікайте: “Так, це те, що зараз зі мною відбувається. Це скоро минеться.”
Дослідження: Спостерігайте за власними думками із розумінням та БЕЗ самокритики. “Я відчуваю, ніби зараз помру. Але цього не станеться. Панічна атака не може тривати вічність, ще 10 хвилин і все зі мною буде гаразд.” Або щось таке: “Ага, знову мій мозок не справляється зі стресом. Ну добре, проживи його так, а потім ми вирішимо, що робити, аби полегшити твій стан.”
Не-ідентифікування: “Мій стан - це НЕ я весь/вся. Це лише крихітна частинка мене. Мої негативні думки - лише думки.”