Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) на землю – мінімум податків, який має сплатити агровиробник до бюджету з одного гектару землі. Воно являє собою різницю між загальною сумою сплачених визначених податків та 4% нормативно-грошової оцінки землі (з 2024 року – 5% НГО). За поточний рік розрахунок сплата МПЗ відбудеться у 2023 році після здачі усіх річних декларацій та вирахування відповідної різниці.

Мінімальне податкове зобов’язання сплачують власники паїв, або легальні (не тіньові) орендарі землі.

Від сплати  МПЗ звільнені власники/орендарі землі:

• земельних ділянок, що використовуються дачними та садівничими кооперативами;
• земель запасу
• невитребуваних земельних паїв
• паїв у Чорнобильській зоні
• земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів
• ділянки, де ведуться (велися) бойові дії, тимчасово окуповані території, забруднені вибухонебезпечними предметами, або там наявні фортифікаційні споруди.

У рахунок сплати МПЗ включаються такі сплачені податки, збори, платежі та витрати:

• податок на прибуток або єдиний податок
• ПДФО та ВЗ з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб)
• ПДФО та ВЗ з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок с/г призначення
• ПДФО і ВЗ з доходів від продажу власної сільгосппродукції (для фізичних осіб)
• рентна плата за спеціальне використання води
• земельний податок за земельні ділянки, віднесені до с/г угідь
• 20% витрат на сплату орендної плати за землі віднесені до с/г угідь, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності

ФОП і юрособи повинні будуть самостійно розраховувати МПЗ і вписувати його в податкову декларацію за рік разом із загальною сумою сплачених зборів та різницею між цими значеннями. Якщо різниця вийде позитивної, то платник податків буде зобов’язаний збільшити на неї розмір відрахувань до бюджету (виходячи з форми госпдіяльності, сума буде додаватися до податку на прибуток підприємств, на єдиний податок (ФОП-єдинники) або на ПДФО (ФОП-загальносистемники). Фізособам МПЗ буде розраховувати контролюючий орган. До 1 липня року, наступного за звітним, він повинен відправити податкове повідомлення-рішення (ППР) на податкову адресу фізичної особи. Якщо в зазначений термін цього зроблено не буде, то фізособа звільняється від розрахунку мінімального зобов’язання

Щодо конкретних сум МПЗ!

Наприклад, підприємство здійснює обробіток 2 тис. га сільськогосподарських угідь, права користування якими зареєстровані згідно чинного законодавства. НГО 28 тис. грн – мінімальне податкове зобов’язання на землю складе 2.24 млн грн. За 2022 рік було сплачено єдиного податку 4-ї групи 570 тис. грн, ПДФО і ВЗ по працівниках 235 тис. грн, ПДФО і ВЗ по ЦПД – 185 тис. грн, ПДФО і ВЗ по орендній платі за землю комунальної власності (20‰) 48 тис. грн. Позитивна різниця 102 тис. грн підлягає сплаті в бюджет в строки, визначені Податковим кодексом. Наприклад єдинник 4-ї групи сплачуватиме цю суму поквартально в пропорції: 10, 10, 50 і 30%.

Земельний податок – платитимуть не всі

Земельний податок сплачують власники земельних ділянок, земельних паїв  та постійні землекористувачі-фізичні. Місцева влада самостійно визначає  ставки плати за землю/земельного податку.

Не сплачуватимуть земельний податок лише деякі групи осіб  (ст. 281 Податкового кодексу України (ПКУ):

• особи з інвалідністю першої і другої груп;
• фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
• пенсіонери (за віком);
• ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551 – ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
• фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
• власники земельних ділянок, земельних паїв  та землекористувачі (на період дії єдиного податку четвертої групи) за умови передачі земельних ділянок в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

При цьому звільняються від земельного податку лише земельні ділянки певного розміру:

• для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше як 2 гектари;
• для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка: у селах – не більше як 0,25 гектара, у селищах – не більше, як 0,15 гектара; в містах – не більше, як 0,10 гектара;
• для індивідуального дачного будівництва – не більш, як 0,10 гектара;
• для будівництва індивідуальних гаражів – не більше, 0,01 гектара;
• для ведення садівництва – не більше, як 0,12 гектара.