74 роки тому наші діди й прадіди звільнили Україну від фашистських загарбників. Протягом шести довгих та неймовірно важких років Україна була ареною битви двох тоталітарних режимів, і особливо запеклих та масштабних бойових дій. Саме тут, на нашій землі, значною мірою визначалася подальша доля світу. У розпал глобального протистояння на території України воюючі сторони провели майже половину всіх стратегічних оборонних і наступальних операцій. Тут було розгромлено більше 60 відсотків сухопутних сил Вермахту. Понад 9 мільйонів вихідців з України стали на бій з ворогом. Ще мільйони українців воювали з нацистами та їх союзниками у визвольних об’єднаннях та у лавах партизанських загонів. Внесок українців у справу визволення народів Європи від нацизму та спільну перемогу у Другій світовій війні — беззаперечний. Навіть не будучи незалежною державою, Україна де-факто виявилася важливим учасником Антигітлерівської коаліції і заслужено стала країною-співзасновницею ООН. За перемогу над фашизмом наш народ заплатив неймовірно високу ціну — мільйони загиблих, поранених та ненароджених. За різними оцінками, від 8 до 9 мільйонів наших земляків полягли на полях боїв, загинули в окупації, у концтаборах, гетто, в'язницях та на каторжних роботах на чужині. Десятки тисяч українських міст і сіл було перетворено на руїни, чверть мешканців залишилися без даху над головою.

Кордони України були непорушними 70 років, поки до нас знову не повернулася війна. Цього разу вона прийшла не із заходу, а зі сходу. Уперше за 70 років ми знову стали на захист України, її свободи та територіальної цілісності.

Шановні друзі!

Ми вклоняємось світлій пам'яті полеглих українців, усіх співвітчизників, які не пережили ту велику війну. Висловлюємо вдячність за мужність у боях і важку працю у повоєнні часи, за стійкість та самопожертву.

Народ, який пам'ятає звитяги своїх предків — незборимий. Кожен, хто у минулому захищав рідну землю, кожен, хто боронить її нині, має бути вшанований суспільством.

Слава Україні!