Життя в окупації – надзвичайно складний досвід, який може мати значний вплив на психологічний стан дитини, адже він позбавляє базового відчуття безпеки, призводить до втрати відчуття контролю над власним життям і появи відчуття невизначеності. 
Реакція дитини на такий досвід залежатиме від широкого спектра чинників: її віку, особистості, стадії розвитку, а також впливу стресу на батьків чи близьких людей. Важливим є те, наскільки інтенсивним був цей досвід, чи дитина постраждала безпосередньо, чи була свідком травматичних подій, і що з дитиною відбувалося після окупації.
Підтримка дітей та їхніх сімей після того, як подія завершилася, є тим фактором, який допоможе оговтатися від страшних подій і запобігти виникненню посттравматичного стресового розладу (ПТСР). 
Нижче наведені поради батькам, як підтримати свою дитину, що пережила окупацію, – це базові прийоми та перші кроки, а подальша допомога залежить від того, яку травматичну подію пережила дитина. 
Публікацію підготовлено за матеріалами Міністерства охорони здоров'я України