27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Саме в цей день у 1945 році війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау.

Український інститут національної пам’яті зазначає, що під час Другої світової війни  6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України.

В Україні місцем пам’яті про жертв нацистського режиму є Бабин Яр. Саме там нацисти розстріляли близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених у 1941–1943 роках.

Проте сьогодення довело, що пасивна пам’ять про злочини геноциду не запобігає його повторенню. Про це свідчать злочини окупантів у Бучі, Ірпені, Маріуполі, Вовчанську та багатьох інших містах України,  а також розстріляні цивільні в евакуаційних коридорах, постійний енергетичний та ядерний терор.

Тому, щоб забезпечити дотримання прав і свобод людини в усьому світі, запобігти будь-яким проявам дискримінації, необхідні активне осмислення та діалог, щоб сформувалась постійна свідомість у значної частини суспільства про механізми соціальної агресії. Також важлива уважність з боку міжнародних інституцій до системних порушень прав людини авторитарними режимами, щоб вчасно відреагувати на людиноненависницьку ідеологію, яка загорнулася в нову, неочевидну, обгортку.

Отже, сьогодні важливо вшанувати пам’ять жертв Голокосту, а також донести до громадськості правдиву інформацію про злочини проти людяності, вчинені з початку повномасштабного вторгнення.