10 років тому росія розпочала найбільшу з часів Другої світової війни військову агресію в Європі. Грубо порушуючи територіальну цілісність та суверенітет України, російські війська окупували Крим – це було першою частиною російсько-української війни.

20 лютого 2014 року розпочалось активне переміщенням російських військових підрозділів у Криму та в районі Керченської протоки. Ця дата зафіксована на відомчій медалі Міністерства оборони росії «За повернення Криму».

24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту росії, які охороняли морську акваторію в районі проведення Сочинської олімпіади, прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» разом із бойовою технікою та взяли курс на Севастополь.

Російські військові заходили в Крим без розпізнавальних знаків, із місцевих жителів створювали та озброювали іррегулярні формування найманців, їх використовували разом із підрозділами збройних сил рф, дислокованими в Криму.

26 лютого на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі кримських татар, українських активістів та представників інших національностей, щоб чинити спротив російській окупації та підтримати територіальну цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Внаслідок тисняви та сутичок загинули двоє мітингувальників, 79 осіб дістали поранень різного ступеня тяжкості.

Мітинг проходив під кримськотатарським прапором. Золота тамга на блакитному стязі – синонім чистоти та свободи, чесності й вірності, бездоганності та сили – для всього світу стала символом нескореності та мужності народу, символом боротьби за свої права, боротьби за повернення Криму під контроль України, символом опору загарбникам, символом духу свободи, закладеного багатьма поколіннями.

Вже наступного дня, 27 лютого, о 5-й ранку будівлі Верховної Ради та уряду Автономної Республіки Крим були захоплені російськими спецпризначенцями.

28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» російських спецслужб та військових проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня підрозділи збройних сил рф розпочали блокування українських військових частин та об’єктів на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини.

16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований росією, бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова.

25 березня захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» Військово-морських сил України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії росії, яка заперечує окупацію півострова і називає її «відновленням історичної справедливості». Протягом цих років країна-агресор продовжує цей шлях загарбництва та викривлення історії, захоплення територій України та знищення наших міст.

Увесь цей час кримський спротив триває. Крим чекає на повернення в Україну.

У 2020 році, у річницю проведення мітингу 26 лютого, Указом Президента України № 58/2020 була встановлена пам’ятна дата - День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Крим – це Батьківщина українців і кримськотатарського народу, які по праву є господарями своєї землі.