Сьогодні, 23 листопада ми вшановуємо пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років – геноциду більшовицького режиму проти українського народу.

Мільйони наших громадян стали жертвами тоталітарної системи, яка прагнула знищити українців як націю. Комуністичний режим через насильницьке вилучення продовольства,  блокаду  сіл  і  цілих  районів,  заборону  виїзду  за  межі  охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти  незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям.

Важко уявити, якою мученицькою була голодна смерть, але деякі наші пращури завдяки кмітливості і несамовитому бажанню вижити і врятувати родину, змогли пережити ці часи і потім з сирітками на шкірі розповідали про них онукам, щоб українці завжди пам’ятали, що наш ворог не має людяності і ладен на все.

Нині нащадок сталінського СРСР – росія знову намагається стерти з лиця землі український народ. Часи змінились, але ворог той самий. Зараз українці знову переживають трагічні події: зазнають репресій і тортур в окупації, втрачають близьких або власне життя, коли чергова смертоносна ракета окупанта потрапляє в житловий будинок, школу чи лікарню українських міст.

Боляче переживати акти терору знову в епоху цивілізованого суспільства, але вони лише вчергове засвідчують, що жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – гідно вшановані.

Запали свічку пам’яті, щоб згадати в Загальнонаціональній хвилині мовчання 23 листопада о 16.00 про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор. Цей вогник – вияв нашої скорботи, пам’яті і віри в майбутнє.

Пам’ятай про геноцид проти українського народу.

Щосили борись за Україну зараз, коли ворог знову підступно намагається нас знищити.

Роби все можливе для підтримки наших воїнів у боротьбі проти російських загарбників, щоб нарешті покласти край злочинам країни-агресора.