Чорнобиль – чорний біль у Неньки-України,
Із страхом й сумом пам`ятає світ і нині...

Пам’ять… Саме вона є рушієм еволюційного поступу в майбутнє й оберегом найвищих загальнолюдських цінностей. В історії українського народу чимало скорботних дат, спогади про які пронизують серце гострим болем. Чорнобиль – це слово знає весь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, подвиг і безсмертя, це пам’ять, і це – наш нестерпний біль.
 

14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. День встановлено на згадку про завершення будівництва саркофагу над четвертим зруйнованим енергоблоком ЧАЕС.

В цей день, ліквідатори аварії на ЧАЕС, громадяни, члени сімей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадськість, колектив Марківської селищної ради, на чолі  з селищним головою Ігорем Дзюбою та представники Старобільської райдержадміністрації, взяли участь у мітингу та поклали квіти до пам'ятного знаку ліквідаторам аварії на ЧАЕС, що в центрі Марківки.

Загиблих ліквідаторів аварії на ЧАЕС, присутні вшанували хвилиною мовчання.

Надання державного статусу Дню ліквідатора ще раз нагадує суспільству про проблеми ліквідаторів-чорнобильців, людей що віддали свої життя та здоров’я заради спасіння нашої країни від страшної техногенної аварії, наслідки якої не дають і не даватимуть спокою людству ще багато років. Але назавжди залишиться в серцях людей невмируща пам'ять про солдатів атомного фронту.

Хай залишиться у минулому й ніколи не повториться жах чорнобильської катастрофи. А пам’ять про ті події навчить нас цінувати мир і спокій.

І якщо народ пам’ятатиме свою історію, він вартий того, щоб із надією дивитися у майбутнє.