Збереження культурної спадщини є надзвичайно важливим елементом розвитку культури держави. Серед багатьох питань особливу увагу слід надати збереженню історичного ареалу та об’єктів культурної спадщини, що знаходяться в межах конкретної територіальної громади.

 Основні нормативні акти, що створюють відповідне правове поле, — це Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закон України від 08.06.2000 № 1805-III «Про охорону культурної спадщини».

Список історично населених місць України визначається постановою КМУ від 26.07.2001 № 878. До цього списку внесено більше 400 міст та селищ міського типу України в усіх областях та Автономній Республіці Крим, що мають особливу історичну значущість. Таким є і місто Старобільськ Луганської області.

Історико-архітектурний опорний план — це науково-проектна документація, яка розробляється у складі генеральних планів історичних населених місць. Склад та зміст історико-архітектурного опорного плану визначаються державними будівельними нормами. На даний момент це регулюється ДБН Б.2.2-3:2012 «Склад та зміст історико-архітектурного опорного плану населеного пункту», відповідно до якої історико-архітектурний опорний план виконують в установленому порядку для всіх населених пунктів, що занесені до Списку історичних населених місць України.

Матеріали історико-архітектурного опорного плану є підґрунтям для визначення меж історичних ареалів та розроблення або коригування зон охорони пам’яток культурної спадщини.

Історико-архітектурний опорний план використовують при підготовці завдань на проектування, наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, при розробленні містобудівної та проектної документації.

Усі проекти реконструкції забудови на території історичних ареалів населених пунктів базуються на матеріалах історико-архітектурних опорних планів та науково-проектної документації з визначення меж та режимів використання зон охорони пам’яток культурної спадщини.

Історико-архітектурний опорний план розробляється на замовлення виконавчих органів місцевого самоврядування суб’єктами господарювання, що спеціалізуються у сфері вивчення, охорони і використання культурної спадщини, які мають у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат.

Оригінал затвердженого історико-архітектурного опорного плану повинні зберігаєтися у відповідному уповноваженому органі містобудування та архітектури та центральному органі виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини. Дані історико-архітектурного опорного плану вносяться до містобудівного кадастру, а електронні копії історико-архітектурного опорного плану постійно зберігаються у замовника, центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, а також у відповідних спеціально уповноважених органах охорони культурної спадщини.