Легалізація робочих місць та заробітної плати – соціальна захищеність кожного працюючого громадянина

Проблема легалізації праці залишається актуальною. Як свідчить практика багато роботодавців малого та середнього бізнесу не укладають трудові договори з найманими працівниками з метою мінімізації витрат та отримання максимального прибутку. Можна з упевненістю сказати, що не лише роботодавець винен у такому стані справ, а й сам працівник не завжди розуміє на що він погоджується. Погоджуючись на «тіньову» зайнятість, працівники повинні розуміти, що їх очікують ризики пов’язані з захистом своїх трудових прав та соціальним захистом у разі скрутних життєвих обставин. Виплачуючи заробітну плату неофіційно в «конвертах» роботодавець позбавляє свого працівника встановлених законодавством гарантій (відпустки, оплата лікарняного, дотримання норми тривалості робочого часу, допомога по безробіттю, соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та на пенсійне забезпечення тощо).   

Незадекларована праця - це соціальне явище, яке справляє значний негативний вплив на розвиток економіки країни, життєвий рівень людей, не тільки обмежує можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, розвитку професійних навичок, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення, вона створює недобросовісну конкуренцію щодо тих суб’єктів господарювання, які повністю забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників. Окрім того, незадекларована праця дає роботодавцям необмежені можливості тиску на працівників.

Контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у вигляді проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та органів місцевого самоврядування (з питань своєчасної та в повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій з оплати праці, оформлення трудових відносин) відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295. Цей Порядок контролю встановлює принципово нові підходи до організації та здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та дає інспекторам праці достатньо інструментів для забезпечення дотримання трудового законодавства.

Кодекс законів про працю України (КЗпПУ) ст.2 передбачає  право громадян на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в  установі, організації або з фізичною особою. Відповідно до ст.21 КЗпПУ, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі (ст.24 КЗпПУ). Умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними (ст.9 КЗпПУ).

Шановні роботодавці!

Закликаємо Вас зробити крок назустріч суспільству – легалізувати зайнятість населення та відмовитись від виплати зарплати «в конвертах». Це дозволить громадянам зняти соціальну напругу та отримати реальну соціальну підтримку. Пропонуємо Вам негайно зареєструвати належним чином трудові відносини з своїми найманими працівниками, у випадку ігнорування цієї вимоги до керівників підприємств і приватних підприємців контролюючи органи вимушені будуть застосовувати всі заходи впливу в межах їх компетенції.

Шановні працівники!

Для реалізації своїх трудових прав та забезпечення оптимального та благоприємного рівня свого майбутнього Ви повинні вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин через укладання трудового договору, а також регламентацію трудових відносин відповідно до чинного трудового законодавства. У разі відмови роботодавця кожен громадянин має право звернутися до компетентних державних органів за захистом своїх конституційних прав.